Хід заходу

Мета: познайомити дітей з етимологічним походженням різних овочів та інших городніх культурних рослин; розповісти про значення їх у житті людей; розвивати логічне мислення, пам’ять, мовлення; збагачувати словниковий запас; проводити корекційну роботу з учнями в ході проведення мовного ранку; виховувати любов до праці; шанобливе відношення до людей, які вирощують овочі і фрукти.

Обладнання: на вишиваному рушнику – великий кошик з овочами; яскраві малюнки овочів; костюми і маски для учасників.

Учитель: Добрий день, шановні друзі! Раді бачити вас на нашому святі. Сьогодні ми проведемо для вас мовний ранок «На городі у бабусі».

                   Дивина така в природі:

У бабусі на городі

Дивні овочі ростуть,

Розповзаються, цвітуть.

Ось гарбуз тут і квасоля,

І поважна бараболя,

І капуста, і салат,

Він шпинату рідний брат,

Помідори й кабачки

Дружно стали у рядки,

І зелені огірочки

Виглядають з-під листочків.

Гарбуз (входить разом з Динею): Ходжу собі по городу

Та й шукаю свого роду.

Я вже сотні літ журюсь,

Бо не знаю, як я звусь.

Баба й дід розповідали:

«Перш гарбузом назвали

Не мене, а жовту диню,

Мою славну господиню».

Я прошу: допоможіть,

Щиру правдоньку скажіть.

Диня: Я на городі господиня.

Тому, що колір жовтий маю,

Немов сонце виглядаю.

Я духмяна і кругленька.

Тільки трохи за маленька.

І весь час я помічаю,

Що промінчиків не маю.           

Городниця: Перші гарбузи прибули до нас із далекої Мексики. Там так називали дині, при чому слово було складним: гарбуз – означає «ослячий огірок», бо гар – осел, а буза – огірок. А найближчий твій родич – кавун. Слово кавун теж означає назву дині, тільки не в Мексиці, а в Греції. Усі ці овочі були завезені до нас з пісенних країв. За довгу дорогу незвичні, чужі назви зовні схожих овочів переплуталися і тебе назвали гарбузом.

Гарбуз:  О, тепер усе я знаю.

     Більше родичів не маю?

Огірочки: Ну, а ми? Ми ж огірочки,

      Ваші рідні сини й дочки.

      Ми із Індії прийшли,

Звідти й назву принесли.

Нас нестиглими прозвали

Древні греки, бо вважали,

Що коли ми достигали,

То смаку уже не мали.

Городниця: Діти, хто з вас почув, що означає слово огірок?

                    А це хто до нас прийшов?

Редиска: Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким,

На городі мене рвуть,

Мене ріжуть,мене труть

І до столу подають.

Як мене в народі звуть?

(Діти відгадують).

Я у Франції вродилась

В цілім світі полюбилась.

Означаю корінець.

Ось і загадці кінець.

Гарбуз:  Ось послухайте мою загадку:

«Хто голівку свою влітку накриває

І по двадцять хустин на голівці має»?

(Входить капуста. Діти відгадують).

А тебе чому так звуть?

Капуста:  Ось вам відповідь жива:

Капут – значить голова.

Капуціо – італійське –

Це капуста українське.

Городниця: А хто цей хлопець-молодець:

Сам червоний, а чуб зеленець?

Буряк (входить): Місяць не один мине,

Поки виростиш мене.

Вимагаю я турботи,

Звусь в арабів «батько поту».

Ще дві тисячі років потому я ріс у саду одного з вавилонських царів.

Гарбуз:  Ось до нас іде краса,

Наче льон її коса.

Кукурудза:  Білі зуби маю, та усі ховаю,

Довгі коси маю, та не заплітаю.

Гарбуз:  Хто ж це? (Діти відгадують).

Звідки ти до нас прийшла?

Звідки назву принесла?

Кукурудза:  Я з Румунії прийшла,

Звідти й назву принесла.

Наче шишка на ялині,

На міцній росту стеблині.

Звідси й назва йде моя:

Ялинкова шишка я.

Гарбуз:   Хто це йде до нас?

Сеньйори круглолиці помідори!

Помідори:   Ми з Америки прийшли,

Там і назву нам дали.

Подивись, які ми гожі,

З яблуками трохи схожі,

Ось тому й назвались ними –

Яблуками золотими.

Гарбуз:  Он часник розправив чуба,

Блиснув білим-білим зубом,

Посміхнувся і сказав:

Часник: - Всіх я слухав і мовчав.

Я не яблуко, не шишка,

Не капуста – білосніжка.

Я походжу від чесати.

А чесати – відділяти.

На зубки я розділяюсь,

І тому так називаюсь.

Городниця: До нас завітав гість, який виріс у полі. Ось що він про себе розповідає.

Соняшник: На сонечко я схожий і сонечко люблю,

До сонця повертаю голівоньку свою.

Стою стрункий, високий, в зелених шатах я, і золотом убрана голівонька моя.

(Діти відгадують).

«квіткою сонця», іспанці, італійці, французи – «обернений до сонця», росіяни звуть «подсолнечник», українці – соняшник.

Учитель: Хто здогадався – чому?

А зараз ви побачите інсценізацію жартівливої української народної пісні «Ходить гарбуз по городу».

   (Інсценізація пісня).

Учитель: А тепер ми перевіримо, як уважно ви нас слухали.

Що означає слово огірок? Редиска, капуста, буряк, кукурудза, помідори?

І як я обіцяла загадки з бабусиної грядки:

1 учень: Жовтий карапуз

Йшов городом та загруз,

Бо насіння стільки має,

Що аж боки роздимає.

Через те й загруз…(гарбуз)

Гарбуз найбільша у світі ягода.

2 учень: Літом – на городі,свіжі та зелені.

А зимою – в діжці, жовті та солоні.

Відгадайте, діточки, як звуть нас..? (огірочки)

3 учень: У землі червоне, над землею зелене, борщ виходить добрий з мене. (буряк)

4 учень: хто мене роздягає, той сльози проливає. (цибуля)

5 учень: Що то за голова, що лиш зуби й борода? (часник)

Учитель:   Без рук, без ніг, а в’ється, як батіг. (квасоля)

Хто ховає під кущі каші, супи та борщі? (картопля)

Дівка в коморі, а коса надворі. (морква)

Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках. (капуста)

У зеленій оболонці, а всередині, як сонце. (кавун)

На городі молода, пишні коси розпліта, у зеленій хустинки золоті хова зернинки. (кукурудза)

Учитель:  Діти, я хочу вам запропонувати для читання дуже цікаві, захоплюючі, книжки. Дійові герої цих творів городні рослини.

1. Українська народна пісня «Ходить гарбуз по городу».
2. Д. Родарі «Пригоди Цибуліно».
3. Б. Чалий «Як барвінок став героєм», «Барвінок у школі».
4. Казка «Біб, соломинка й личак».

А зараз наш мовний ранок закінчився. На все добре. До нових зустрічей!

(Діти під музику уходять).