Липень - місяць літнього сонцестояння. 7 липня багато народів відзначали одне з найстародавніших свят - Івана Купала. Коріння цього свята сягають в епоху язичництва. Свято Івана Купала був притаманний багатьом слов'янським народам. У ніч з 6 на 7 липня святкували це містичне, загадкове, але в той же час розгульне і веселе свято. Свято було наповнене величезним змістом і тому включало в себе безліч обрядових дій, пісень, вироків, усіляких прикмет, гадань, легенд, повір'їв.
Купальські обряди, що здійснюються в переддень свята (в ніч напередодні Івана Купали), становлять складний обрядовий комплекс, що включає: збір трав і квітів, плетіння вінків, прикрашання зеленню житла, розпалювання багать, перестрибування через багаття, обливання водою, ворожіння, висліджування відьми.
За давнім повір'ям, Іван Купала уособлює розквіт сил природи. В основі обрядів лежить шанування води й сонця. На берегах річок і озер було прийнято в ніч на Івана Купала розпалювати обрядові очищаючі багаття. Навколо них танцювали, через них стрибали: хто вдаліше і вище стрибне, той буде щасливішим. У деяких місцях через купальський вогонь проганяли домашню худобу для захисту її від мору. У купальських вогнищах матері спалювали зняті з хворобами дітей сорочки, щоб разом з цією білизною згоріли і хвороби. Молодь і діти, настрибавшись через багаття, влаштовували гучні веселі ігри і біг наввипередки. Обов'язково грали в горілки.
На Івана Купала дівчата кидали в річку вінок із трав: якщо потоне - смерть, попливе - заміж вийти, до берега приб'є - незаміжньою бути.
У це свято, за народним повір'ям, вода може "дружити" з вогнем, і їх союз вважається природною силою.
За повір'ям, Іванівська ніч вважалася часом розгулу нечисті. Оживають і стають особливо активними відьми, перевертні, русалки, змії, чаклуни, домовики, водяники, лісовики.
Святу Івана Купала притаманні численні звичаї і перекази, пов'язані з рослинним світом. Головним героєм рослинного світу ставав в Іванів день папороть. За народними повір'ями - ніч на Купала - єдина ніч у році, коли цвіте папороть. А цвіте він на місцях, де заритий скарб. Папороть вважався одним з найбільш загадкових, чаклунських рослин. Щоб знайти квітучу папороть, сміливці мали піти в ліс, зачураться, окреслити себе колом і чекати, поки з'явиться жадана квітка.
Ще один неодмінний персонаж купальської ночі - русалки. Вони заманюють подорожан прекрасними піснями, а потім заманюють їх до себе у вир. Вважається, що в купальську ніч русалки володіють особливою силою і можуть потягти на дно річки кого завгодно.
А ім'я Купала означає яскраво-білий.
Тому білу квітку кличуть купава, а для особливої її білизни підібрали слово «кіпень».
Так і кажуть: кіенно-білий колір.
А ще на Івана Купала в'яжуть лазневі віники, бо купальські - найкращі.
Джерела: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0
http://www.star-world.com.ua/?pg=84
http://www.calend.ru/holidays/0/0/206/
|
