В аналізі роботи доцільно відобразити такі аспекти:
а) результати виховної роботи (рівень вихованості,
соціальності учнів тощо);
б) характеристика змін, що відбулися в учнівсько-
му колективі (розвиток стосунків між учасниками
педагогічного процесу, зміцнення зв’язків і тра-
дицій);
в) реалізація поставлених виховних завдань (які з них
вирішено і як, що і як вплинуло на їх вирішення,
причини невиконання запланованого);
г) аналіз проведеної роботи щодо пріоритетних на-
прямків роботи школи, результати й організація
діяльності, досягнення, недоліки та їх причини.

Самоаналіз виховної діяльності в 2 допоміжному класі.

Класний керівник: Дубограй О.С.

Протягом навчального року наша група "Промінчики” працювала над формуванням й розвитком дружнього дитячого колективу та його виховними можливостями. У рішенні цієї виховної мети вихователі й учитель керувались інтересами і проблемами учнів, прагнули до того, щоб школа була не лише місцем навчання, а й улюбленим місцем повноцінного духовного життя.

Виховна робота з класним колективом проводилась за такими напрямками:

● створення необхідних умов для виявлення індивідуальності кожного учня;

● сприяння формуванню основ культури спілкування та побудови міжособистісних стосунків;

● сприяння згуртованості класного колективу, духовному збагаченню особистості, виявленню кращих загальнолюдських рис: доброти, чуйності, прагнення робити.

Дбаючи про майбутнє наших дітей кожного дня ми засівали в дитячих душах любов, повагу, людяність, віру в себе, в добрих людей, щоб надалі їм було легше соціально адаптуватися в суспільстві. Це дуже складна і відповідальна справа. Вона потребує щоденної роботи, контролю, великої відданості й глибокої поваги до своїх вихованців.

Головні завдання праці з дітьми були спрямовані на виховання любові до Батьківщини, до рідного краю, української мови, родини, а також на розвиток самокритичності та самостійності. Народна мудрість говорить, що всі перемоги починаються з перемоги над собою,і ми постійно повинні працювати над собою, шукати нових методів виховання, залучати дітей до справи, до досягнення кінцевої мети.

Працюючи над виконанням цих завдань, було проведено цілий ряд виховних заходів. Серед них чільне місце посідають ситуаційні години спілкування, на яких шляхом рефлексії учні розвивають уміння будувати стосунки одне з одним, із колективом. Ця форма роботи, багата на ситуації з етичних проблем, рольові ігри, має великі потенційні можливості для утвердження стійких моральних позицій дитини, таких необхідних йому у складних житттєвих взаємодіях реального буття. Тематика їх різноманітна: "До мене прийшли гості. Українська гостинність”, "Як поводитися в школі, на гральному майданчику під час ігри”, "Національні особливості етикету”, "Історичні витоки народної іграшки”, " Розмова по телефону”, "хвилинки – ввічливості "Я зичу вам доброго дня!”, " Моя Україна”, "Вчитися жити в мирі та злагоді”.

Особливу увагу звертали на поглиблення знань про культурну спадщину України, на його історичні святині. Про це йшла мова на виховній годині "Народна скарбниця. Українські обереги”, годині самопізнання "Країна моєї мрії”, на комплексному занятті "Мова наша солов’їни”.

На годинах спілкування поділяється увага не тільки  національному і моральному  вихованню, а й художньо – естетичному, трудовому, фізичному та екологічному. Ми пропонуємо здоровий  спосіб життя, проводимо боротьбу зі шкідливими звичками.. З великим задоволенням діти приймають участь в екскурсіях, годинах милування в природі, вікторинах "Що в лісі росте, хто в лісі живе”, "Звуки природи”. Багато часу діти проводять на свіжому повітрі, де організуються різні ігри, спортивні естафети. Є певні спортивні досягнення на шкільних і обласних змаганнях по легкій атлетиці. Відзначені грамотами  такі учні: Удовиченко Б., Плєвакіна Т., Лещинська Х..

Усі учні сумлінно ставляться до своїх доручень, зайняті гуртковою роботою. У класі немає байдужих до життя колективу і школи. Взяти участь у позакласному дійстві для учнів – радість. Цьому підтвердженням є грамоти за участь в конкурсах, різні призи.

Суб’єктом виховного процесу є співпраця дітей і дорослих.. Тому завжди створювалась атмосфера доброзичливості, взаєморозуміння, взаємодопомоги, відчуття колективу. Цими методами треба користуватись і надалі в виховній роботі з дітьми, бо це дає позитивну мотивацію у навчанні і в позакласній роботі, оскільки увага зосереджується не напомилках, а на досягненнях і перемогах.

Використання індивідуального підходу у вихованні школярів, оволодіння методами особистісного, а не лише діяльнісного підходу, забезпечення вихованців методами самовизначення, самореалізації – оце і є секрети майстерності, якими керувались у виховному процесі протягом року.

Сьогодення потребує вміння добре знати своїх учнів, їхні інтереси, стосунки з сім’єю, стан здоров’я.. Тому виховна робота була збудована на прагненні йти за інтересами дітей, будувати з ними взаємини так, щоб кожному хотілось поділитися з вихователем своїми труднощами.

Нашій групі і надалі треба працювати над згуртованістю нашої родини, а в цьому нам допоможе робота над дисципліною учнів, формуванням моральних якостей у кожного з них. До виконання цих задач будемо залучати батьків, бо тільки спільна робота засіє в дитячих душах любов, повагу, віру в себе.

До річного плану на 3 рік навчання буде включено багато спільних творчих справ: цікавих мандрівок, практичних занять, ігор, вікторин, конкурсів, які більше згуртують дітей і відкривають їм нові цікаві знання, розвинуть мовленнєву діяльність,їх потенціальні можливості. Девіз нашої роботи буде: "Найкраще від кожного – колективу : усе краще в колективі – для кожного учня”.

Але можна написати свій аналіз виховної роботи у класі за таким планом:

1. Аналіз ефективності цілепокладання та планування виховного процесу у класі торік.

1.1. Результати рішення виховних задач минулого року, доцільність їх постановки, дієвість ідей, що висувались при плануванні.

1.2. Правильність вибору основних напрямів, змісту, форм і методів роботи, засобів педагогічного впливу, прийомів включення учнів у діяльність і спілкування.

2. Аналіз розвитку учнів класу.

2.1. Вихованість учнів, їх морально-естетичний, інтелектуальний і фізичний розвиток (указати, які фактори вплинули на це в більшій мірі).

2.2. Розвиненість пізнавальних інтересів і творчих здібностей, що виявляються учнями в інтелектуальному, художньо-естетичному, трудовому й інших видах діяльності.

2.3. Рівень знань, умінь і навичок учнів класу, їх успішність (бажано порівняти з результатами попередніх років).

2.4. Зміни в мотиваційно-потребнісній сфері (динаміка навчальних мотивів, мотивів участі в тих чи інших видах життєдіяльності класу, школи, прояви «нових» потреб школярів тощо).

2.5. Сформованість в учнів потреби займатися самовихованням.

2.6. Зміни в соціокультурному розвитку учнів (розвиток культури спілкування, правової культури, інтелектуальної й інформаційної культури, художньої, екологічної, фізичної культури, культури сімейних відносин, економічної культури та культури праці, адаптованість до сучасного життя, розвиток самостійності, уміння благотворно впливати на соціум, а в підсумку - розвиток культури життєвого самовизначення).

2.7. Успіхи й досягнення учнів класу, ріст особистісних досягнень, найбільш яскраві прояви індивідуальних особливостей учнів класу.

2.8. Групи ризику учнів (їх індивідуальні провідні особливості, потреби, мотиви вчинків; вплив на них найближчого соціального оточення; найбільш діючі прийоми роботи з ними; задачі виховання й корекції поведінки цих учнів; прогноз подальшої соціалізації цих учнів).

3. Аналіз динаміки соціальної ситуації розвитку учнів.

3.1. Особливості відносин учнів класу з оточуючим їх соціумом, найбільш помітні зміни в цих відносинах, що відбулися за минулий навчальний рік. Які фактори (умови) особливо вплинули на ці зміни?

3.2. Основні ціннісні орієнтації учнів класу, особливості ставлення учнів класу до людей, до праці, навчання, школи, класу тощо.

3.3. Зміни кола найбільш значущих людей (референтного оточення) учнів класу. Хто для них є (стає) найбільш значущим? Яка статистика впливу найближчого соціального оточення (батьків, однолітків), занять у гуртках, секціях та інших об'єднаннях на процес і результат соціалізації школярів?

3.4. Хто і що впливає в більшій мірі на розвиток особистості учнів, на формування їхніх особистісних якостей, творчих (емоційних, інтелектуальних, фізичних, організаторських і т. д.) талантів і здібностей?

3.5. Яку роль у соціальному розвитку школярів відіграє класне співтовариство?

4. Аналіз розвитку колективу класу.

4.1. Соціально-психологічна атмосфера у класі. Які фактори (люди, умови) впливають на формування цієї атмосфери? Особливості морально-психологічної атмосфери у класі: характер взаємин учнів (тактовність, увічливість, увага й повага один до одного, взаємини хлопчиків і дівчаток, доброзичливість, колективізм, відносини взаємної відповідальності, піклування тощо); переважне ставлення учнів до вчителів і школи, домінуюче емоційне налаштування учнів класу, особливості спілкування у класному колективі.

4.2. Соціометрична, рольова й комунікативна структура класу, рівень розвитку колективних взаємин і колективної творчої діяльності в ньому, ступінь включеності учнів у життєдіяльність класу, у процес планування, організації й аналізу спільної діяльності.

4.3. Розвиток громадської активності учнів (їх ініціативність, творчість, організованість, самостійність, участь у самоврядуванні класу).

4.4. Зміни складу класу, що відбулися протягом року, індивідуальні особливості «нових» учнів, їх адаптація й інтеграція у класний колектив.

4.5. Особливості громадської думки класу та її вплив на інтереси та поведінку учнів. Хто (що) впливає на громадську думку класу?

5. Аналіз організації виховного процесу у класі й ефективності виховної роботи класного керівника.

5.1. Що зі змісту виховних заходів було прийнято учнями найбільш охоче? В яких справах вони брали участь з найбільшим задоволенням? В яких виявили себе активними організаторами? А до яких залишились байдужими? В яких пасивними? Чому?

5.2. Наскільки вдалою була послідовність класних заходів у минулому навчальному році?

5.3. Яка діяльність позитивно впливала на формування свідомої дисципліни та відповідального ставлення до навчання та праці?

5.4. Які спільні справи, проведені в минулому році, сприяли згуртуванню класного колективу?

5.5. Які методи виховного впливу, форми роботи та засоби педагогічного впливу найбільш позитивно вплинули на розвиток учнів?

6. Аналіз участі учнів класу в життєдіяльності школи.

6.1. Основні мотиви участі учнів класу у шкільних заходах, ступінь їх зацікавленості та залучення в життєдіяльність школи, активність і результативність (для розвитку особистості та забезпечення життєдіяльності школи) участі членів класного колективу у шкільних справах.

6.2. Участь учнів класу у шкільному самоврядуванні, організаторській діяльності, роботі шкільних гуртків, секцій, клубів та інших об'єднань; вплив цієї діяльності на виховання й розвиток особистості учнів.

7. Аналіз педагогічної взаємодії з родинами учнів класу та батьківським активом.

7.1. Частота та характер контактів з родинами учнів.

7.2. Зміна ставлення батьків до школи за навчальний рік.

7.3. Вплив батьків учнів на виховну діяльність класу (у формулюванні соціального замовлення, пред'явленні вимог до змісту й організації педагогічного процесу, у плануванні й організації класних справ і заходів).

7.4. Результативність педагогічної освіти батьків та інформування їх про хід і результати навчально-виховного процесу у класі (у залежності від змісту й форм, які застосовувались для цього).

7.5. Результативність організації батьківських зборів у класі.

7.6. Ефективність індивідуальної роботи з батьками.

7.7. Особливості взаємодії з батьківським активом (батьківським комітетом школи, радою батьків класу).

7.8. Результати педагогічних спостережень за вихованням у родинах учнів класу, участь батьків у підготовці дітей до сімейного життя.

7.9. Взаємодія з «проблемними» родинами, що вимагають особливої уваги педагогів школи.

8. Аналіз організації педагогічної взаємодії дорослих, працюючих з учнями класу.

8.1. З ким з педагогічних, медичних, соціальних працівників і представників інших сфер здійснювався виховний вплив?

8.2. Хто з дорослих, працюючих з учнями класу, значно впливає на виховання й розвиток особистості учнів?

8.3. Якою мірою класному керівнику вдалось організувати взаємодію педагогів, які навчають і виховують учнів класу?

8.4. Які методи педагогічної взаємодії дорослих були найбільш ефективними?

9. Висновки:
 - про удачі та знахідки, про накопичений позитивний досвід;
 - про негативні моменти в організації життя класу й вихованні учнів;
 - про нереалізовані можливості та невикористані резерви;
 - про перспективні цілі та першочергові задачі на найближче майбутнє.

10. Додаток може містити таке:

10.1. Результати підсумкових діагностичних досліджень, анкетувань, опитувань тощо.

10.2. Відомості про проведення й результати окремих заходів, акцій чи окремих періодів життя класного колективу.
 

Прочитати усю статтю можна за посиланням: http://osvita.ua/school/upbring/3649 

 Автор: Є. Степанов

Джерело:  Освіта.ua