Хід заходу

В е д у ч а:

Весняний день — прозорий, голубий,

Навколо пахне ніжним цвітом,

Під вікнами розквітли яблуні,

І весело сміються жваві діти.

Душа чутлива, мов ота струна,          

До барв весняних, запахів та звуків —

Так може чарувати лиш весна

Після холодних місяців розлуки.

Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні в урочистий час,

Щоб вам удачі побажати

Бо наш Букварик покидає вас.

Ведуча:

Коли все у тебе гарно,

Коли день пройшов не марно,

Наче квітка розквітаєш,

На обличчі її маєш.

Посміхаються вуста.

Що це? Відповідь проста.

(Усмішка)

Театральна вистава жартівливого вірша « Перший урок».

 Дійові особи:

Автор, Ворона та Воронятко

Автор: Воронятко маму молить, причепилось:

Воронятко:

- Кар, кар, кар.

 Скоро всі підуть до школи,

тож купи й мені буквар.

 Автор:

          Мама, звісно, добра птиця

         всеньке місто обійшла;

        Облетіла всі крамниці,

        але книжку ту знайшла.

Ворона:

                 - Ну, сідай, моє дитятко,

                 наймиліше воронятко,

                Починай мерщій, синок,

                щонайперший свій урок.

Автор:

- Поклювало воронятко носом літери.

Воронятко: 

          -Кар, кар?

         Мамо, це ж бо не зернятка.

         Несмачний який буквар! (Улітають…)

(Звучить пісня)

Виходить  Букварик (Хлопчик в костюмі  книги без заголовка на титульному листі)

З днем щасливим, урочистим

Я вас всіх вітаю!

Для дітей, що вчаться в школі,

Щиро побажаю:

Усмішок , здоров’я , успіхів у навчанні!

Ведуча:  Хлопчик, ти хто?

Букварик:  Я ж ваш друг Букварик!

Ведуча:  А де ж твоя назва?

Букварик:  Ой, і справді немає…  Та це ж воронятко всі букви повикльовувало! Що ж мені тепер робити!

Ведуча:  Діти, давайте допоможемо Букварику повернути  його букви. А для цього  ми відправимось у подорож до королівства Букваря, де живуть у злагоді всі букви.  Для цього нам потрібно сісти в цей потяг. Сідайте, будь ласка. (Діти сідають) Поїхали! Але чомусь він не рухається з місця? Я здогадалась. Нам потрібно відгадати загадку (Зачитується загадка)

По рейках швидко мчить

Із хатинок низка.

За димком,

За свистком,

Братці  бігають гуськом.

Діти: Потяг .

Ведуча: Молодці! Це поїзд із Ромашково, який відвезе нас в королівство Букваря. Рушаймо! (Звучить гудок потягу і стукіт коліс)

Ведуча: І ось ми на першій зупинці. Нас повинен зустрічати знаєте хто? Щоб дізнатися  відгадайте загадку.

До школи прямує хлопчак дерев'яний,

Чомусь потрапляє у цирк полотняний.

Відома ця книжка тобі, чи не так?

В пригодах яких побував цей хлопчак?

(Пригоди Буратіно)

 Під музику пісні «Буратино» з кінофільму «Пригоди  Буратіно», підстрибуючи, вбігає Буратіно з яскравою книжкою в руках, на якій написано «Абетка».

Б у р а т і н о. Я дуже задоволений, що ви мене впізнали. Коли йшов я до вас, зустрів у лісі одну пустунку. Знаєте кого? Відгадайте:

Пухнастий клубочок

Виліз на дубочок,

Жолуді зриває

І в дупло ховає. (Білка)

Виходить Білочка.

Б і л о ч к а:

А я білочка маленька,

Дуже, дуже чепурненька!          ,

До роботи я невтомна,

Бо страшенно невгамовна!

Так, так! Ля-ля-ля! (Тричі)

Я дуже задоволена, що ви мене впізнали.

Білочка: Буратіно, які ці діти розумні. За те, що ви впоралися з завданнями вам від нас з Буратіно подарунок. Це наша буква «Б». Вона вам знадобиться.

Ведуча: Швидше сідаймо в потяг. Нас чекають цікаві пригоди. (Звук потяга)

Ведуча:  Знову зупинка. (З’являється дівчинка). Хто ця дівчинка? Давайте відгадаємо. (Загадка про ученицю).

Я іду у перший клас,

Я у школі перший раз,

На 12 буду вчиться,

Бо старанна … (Учениця)

Учениця: Вірно, я – учениця. У мене для вас є завдання.

Завдання:

Учениця: Молодці! Впоралися з усіма завданнями. І за це я дарую всім букву «У». Вона стане у пригоді.

Ведуча: Поїхали далі. (Шум потяга).

Ведуча: Діти, ми на зупинці. Нас ніхто не зустрічає. Але тут є конверт. (Відкриває конверт). В ньому наступна загадка. Слухайте. (Читає загадку про кошеня. Виходить кошеня).

В хаті я мишей ганяю,

Вуса ще з дитинства маю,

Лапками чешусь щодня.

Я пухнасте _ _ _ _ _ _(Кошеня)

Кошенятко: Я дуже рада, що ви мене  впізнали. А знаєте, що я люблю більше на світі робити? Про це ви дізнаєтесь, коли складете з букв правильно  слово.

(Скласти слово з букв. (ігра) Улюблена розвага котика і дітлахів.)

Кошеня:  Бачу ви дуже розумні. Тоді тримайте букву «К».

Ведуча: Спасибі тобі, кошенятко! Але ми повинні їхати далі. Хутко у потяг. (Діти сідають). Рушаймо далі. (Шум потяга ).

Ведуча: І ось знову зупинка. Вона називається : «До, мі, солька». А зустрічає нас… Не бачу нікого. Але ось – лежить нотка «до», а на ній загадка. (Читає загадку про вовка).

Гострі зуби, сильні лапи

Дуже схожий на собаку,

І полює дуже ловко,

Що, впізнали, друзі, ... ?

Вовк: Молодці! Я з радістю поділюся зі своєю буквою. Проте спочатку заспівайте мені свою улюблену пісеньку голосних. (Діти співають). А які пісеньки ви ще знаєте? Давайте їх заспіваємо!

 Дівчинка (в українському вбранні) співає пісеньку «Ой, є в лісі калина»

Вовк: Спасибі! Мені дуже сподобалось. За це тримайте букву «В». і вдалої вам подорожі. (Діти сідають у потяг. Шум потягу).

Ведуча: Потяг зупинився. А це означає, що на нас чекає наступне завдання. Вірно. Нас чекає наступна загадка.(Загадка про Апельсин).

На вигляд він як рудий  м’яч,

Але він не мчиться вскач.

В ньому корисний вітамін -

Це достиглий ...апельсин.

Апельсин: Молодці! Впізнали мене. А щоб я віддала вам свою букву, виконайте моє завдання.

Завдання:

Апельсин: Як гарно у вас вийшло. Тримайте від мене букву «А». Вона  вам у пригоді стане.

Ведуча: Дякуємо. Але ми поспішаємо далі. (Сідаємо у потяг. Шум потягу).

Ведуча: Знову зупинка. Знову задача. Що робити, хоч ти плач. Треба загадку відгадати і подарунок отримати враз. А ось і загадка. (Читається загадка про ромашку).

Я на сонце дуже схожа –

Золотиста, ніжна, гожа.

Рано-вранці розквітаю.

Відгадати вам неважко,

Що за квітка я ? (Ромашка)

Ромашка: Ви мене впізнали враз. Потанцюємо? Гаразд!

(Діти танцюють танок квітів).

Ромашка: Як у вас все гарно виходить. Ось на згадку  тримайте букву «Р».

Ведуча: Поспішайте! Швидше далі вирушайте. (Шум потяга).

Ведуча: Зупинка? В чому справа? Подарунки ж всі зібрали. Подивимось. (Висить  замок).

Ведуча: Який жах! Що ж робити? Нам треба подорож закінчити. А це неможливо поки ми не відчинемо замок. Як це зробити? (Оглядає замок). Тут щось написано. (Читає). Складіть із подарунків, що у вас є, те що вам допоможе відкрити замок.

Ведуча: Що нам дарували?

Діти : Букви.

Ведуча: Спробуємо з них щось скласти. (Діти складають слово).

Ведуча:  Що вийшло?

Діти: Буквар.

Ведуча: А якщо ми перевернемо літери, то у нас вийде ключ. Ним і спробуємо відкрити замок. (Замок відкривається).

Всі: Ура!

Ведуча: Тепер Букварик зможе повернути собі букви, бо ми в країні Букварії. (З’являється Буквар з заголовком).

Буквар:  Я дуже вам вдячний за допомогу. Ви справжні друзі  і багато чому навчилися у школі. Ви добре читали, писали, рахували, танцювали. За це вас чекає нагорода. (Вручення диплома, слова вітання).

Ведуча: Ми добре попрацювали і добре відпочили. Дякуємо тобі, Букварику, за твою оцінку здібностей наших учнів. Але нас знову кличе у подорож потяга гудок. Чекає наших учнів багато цікавого попереду.

Буквар: А щоб вам було веселіше і легше йти країною Знань, я познайомлю вас зі своєю подружкою Читанкою. (Входить дівчинка - Читанка).

Ведуча: Вона допоможе вам відкрити нові знання та ви зрозумієте, що кожен з вас може бути трішки чарівником, якому покориться багато наук !

Читанка: Я рада дітям допомагати і руку свою вам подати. (Бере дітей за руку і сідають в потяг. Діти з віконечок потяга розказують вірші).

1 учень:

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш Буквар.

2 учень:

Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар,

Але одна - книжка усім начальник,

І звуть її по простому – Буквар.

3 учень:

Він нас повів по буквах, як по східцях

Як по життю – по сторінках своїх.

І от привів нарешті – подивіться -

У мудрий світ чудесних скарбів - книг.

Буквар: Дякую за теплі слова! До побачення!