Мета: Виховувати почуття поваги, любові один до одного, до найближчих і найрідніших людей – батька, матері, бабусі, дідуся; вчитибути чемними, уважними; формувати почуття обов’язку перед батьками. 

Завдання: Виховувати бажання допомагати найближчим і найріднішим людям. Завжди пам’ятати місце, де народився, рідну оселю, рідну землю. Довести всім присутнім, що батьки і діти – це одне ціле, що батьківські руки і серця охороняють і бережуть дітей.

Обладнання: Мапа Луганської області, сердечка, фотокартки родин, свічки. 

Музичне оформлення: Аве Марія, Многіє літа, Про серця.

                                                                            Хід заходу

Учитель. Шановна наша класна родино! От ми і зібралися в родинному колі, щоб поговорити про родинне тепло та про наші сім’ї. А наша виховна родина має назву «Хай буде міцною вся наша сім’я!». А девізом нашого заходу будуть ці слова:

                              Ми засіваємо життєве поле.

                              І не на день минулий – на віки.

                              Бо наша кров пульсує в їхній долі,

                              Батьки і діти, діти і батьки.

           Хай це родинне свято в нашій школі,

           Ще більше здружить і зріднить всіх нас,

           І найщасливіша в світі та людина,

           Що друзів має поряд, повсякчас.

‑ Діти, а ви знаєте в якій країні ми живемо?

Діти. В Україні.

Учитель. Вірно. Україна – це землі, на яких з давніх-давен живе український народ, який протягом багатьох років боровся за свободу і незалежність. Україна – це велика незалежна держава, рідна мова, чарівні слова, пісня, чудові народні традиції, мальовнича природа, талановитий народ. Україна – це ми з вами! Це наші родини та сім’ї!

‑ Діти, а в якому регіоні України живемо ми та наші родини.

Діти. На Луганщині.

Учитель. Вірно. Ось погляньте – це карта Луганської області. На ній відзначені усі міста і села.

Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним теплом згадує місце, де народився, де минуло її дитинство. У кожного є своя мала Батьківщина.

‑ Діти, як називається ваша мала Батьківщина?

Діти. Сватове, Рубіжне, Лисичанськ, Луганськ, Петровськ, Кремінна.

Учитель. Дуже добре. А ось у мене є такі сердечка. Давайте разом складемо маленькі Батьківщини кожного із нас на карті Луганської області і вийде велика держава (кріпимо серця на карту).

‑ Подивіться скільки сердець запалилося на нашій карті. Це як частинка душі кожного з нас. Тепло душі вкладено в кожну родину. Є дуже багато теплих слів, які ми можемо сказати про наш рідний край і близьких людей, які нас оточують. І навіть не тільки сказати, а й проспівати їх у пісні. Давайте послухаємо (звучить пісня № 2).

‑ А тепер послухайте вірш, і скажіть про кого він?

‑ Без родини немає людини.

Є у нашій мові прекрасні звертання.

Добрі та щирі, чудові слова...

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива.

Мамо, матусенько, мамочка, ненька,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю,

Мамочка рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю.

Я до тата умію звертатить,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись

І щоб в душі його сонце жило!

Я до бабусі з любов’ю звертаюсь:

Бабусю, бабуню, бабцю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

Бо відчуваю в них лагідність я.

І до дідуся іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить.

Він на голівку кладу свою руку,

Голос сріблястий дзвіночком бринить.

Донечко, синку, сестрице, братусю, -

Дружина, велика, весела сім’я!

Таточку, мамочко, бабцю, дідусю, -

Мій оберег і родина моя!

‑ Так про кого цей вірш?

‑ У кожної людини і у кожного з вас також є сім’я. І тому нам дуже хочеться познайомитися з вашими сім’ями.

Увага! Ми розпочинаємо!

«Професії моїх батьків».

«Традиції моєї сім’ї».

Кожна українська родина, сім’я славиться своїми талантами.

Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, школа і весь український народ. Наші діти також дуже талановиті. Давайте послухаємо як вони гарно співають та розповідають вірші.

Учитель. Мама, мати, матуся – скільки тепла таїть це слово, бо ним ми звертаємося до найближчої, найдорожчої, найкращої, наймилішої для нас людини.

Учень.         Ще в колисці немовля

                     Слово «мама» вимовля.

                     Найдорожче в світі слово

                     Так звучить у рідній мові.

           Мати, матінка, матуся,

           Мамо, мамочка, мамуся! –

           Називаю тебе я,

           Рідна ненечко моя

«Співаємо про маму»

І к.      Ти маму нашу рідну

           Сьогодні привітай

           Про маму нашу рідну

           Ти пісню заспівай.

П-в:              Про мою! Ні про мою!

                     Про мою і про твою!

                     Про найкращих мам усіх

                     Мам хороших дорогих.

ІІ к.     Нас мама любить дуже

           І робить все для нас

           І ти про маму друже

           Піклуйся повсякчас.

Учень.         Дорогий, хороший, любий тато!

                     Кращого за тебе не знайти

                     Дорогий, хороший, любий тато!

                     Як чудово, що у нас є ти!

           Він такий розумний

           Все на світі знає

           Бо книжок багато

           Він завжди читає.

«Пісня про папу»

І к.      Сколько песен мы с вами вместе

           Спели маме свой родной

           А про папу до этой встречи

           Песни не было ни одной.

П-в:              Папа может, папа может

                     Все что угодно:

                     Плавать брасом, спорить басом, дрова рубить.

                     Папа может, папа может

                     Быть кем угодно

                     Только мамой, только мамой, не может быть.

ІІ к.     Папа дома и дом исправный

           Газ горит и не гаснет свет

           Папа дома конечно главный

           Если мамы случайно нет.

ІІІ к.             И с задачкой трудной самой

                     Папа справиться дайте срок

                     Мы потом решаем с мамой

                     То, что папа решить не смог.

Учень.         Моя бабуся – люба, гарна й мила

                     Вона найкраща від усіх людей

                     І хоч вона трохи посивіла

                     Але так щиро любить нас, дітей.

Учитель. Бабуся не тільки піклується про нас, а й проводить дуже багато часу з нами: розповідає казки, співає пісні та грає в різні ігри. Давайте і ми з вами пограємо.

«Пісня про бабусю»

І к.      Самые красивые кто растит цветочки?

           Самые красивые свяжет кто носочки?

П-в:              Бабушка, бабушка, бабушка моя.

                     Бабушка, бабушка, милая моя.

ІІ к.     Самые красивые фартушки сошьет.

           Самые веселые песенки споет.

ІІІ к.             Самые любимые пирожки печет.

                     Самые любимые книжечки прочтет.

Учитель. Все на землі починається з мами – отої, що на світі одна, це вона подарувала нам перший подих, перше биття нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все, що в нас найкраще – це від мами.

‑ Так давайте зараз встанемо, запалимо свічки і всі разом повторимо молитву за наших матерів.

Молитва подяки за дар материнства

Дякуємо Тобі, Господи,

За дар материнства,

За це благородне

Благословенне покликання.

Господи, ми часто забуваємо,

Як сильно Ти нам довіряєш, поручаючи

Твоїх дорогоцінних дітей нашій опіці

Ми просимо Тебе допомогти

Нам постійно усвідомлювати

Велич материнства.

‑ Добре діти, задуйте свічки і сідайте.

‑ Так про що ми з вами сьогодні вели розмову?

‑ Як ви гадаєте, що потрібно робити, щоб наші сім’ї завжди були міцними і щасливими.

Діти. (відповідають).

Учитель.              Хай в житті вам радість буде

                              Процвітайте, як той цвіт

                              Дай же, Боже, дорогим родинам

                              Многих добрий, щасливих літ!

(Звучить пісня Многіє літа)