Відзначення Міжнародного дня інвалідів – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов'язок перед інвалідами, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час.
Понад 500 мільйонів людей у світі є інвалідами в результаті розумових, фізичних чи сенсорних розладів. Задумаємось... Міжнародний день інвалідів, відзначає і наша держава. Мета даного заходу – привернення уваги до проблем тих, хто став інвалідом від народження, в дитинстві чи під час дорослого життя. За останні сім років чисельність інвалідів в Україні, на жаль, зросла в більш ніж на півмільйона. Сьогодні два мільйони наших громадян – інваліди (тобто кожний вісімнадцятий наш співвітчизник). Причиною цьому є природні катаклізми, техногенні катастрофи, забруднення навколишнього середовища, дорожньо–транспортні пригоди, вроджені патології і хронічні захворювання та тощо. За роки незалежності України державна політика стосовно інвалідів зазнала кардинальних змін, вона ґрунтується на соціальному захистові громадян з особливими потребами. В основі принципу соціального захисту інвалідів лежить не соціальне забезпечення, як пасивна функція соціального захисту, а захищеність інвалідів через створення для них у суспільстві відповідних умов та рівних можливостей для реалізації життєвих потреб, здібностей, творчого потенціалу. На сьогодні в Україні за рахунок коштів державного бюджету здійснюється реалізація низки програм соціального захисту інвалідів. Серед них такі, як забезпечення протезно–ортопедичними виробами та спеціальним автотранспортом, санаторно–курортне оздоровлення, виплата грошових компенсацій на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування інвалідів, безкоштовне та пільгове встановлення інвалідам 1 та 2 групи телефонів, надання матеріальної допомоги, соціальна, трудова та професійна реабілітація інвалідів тощо. Ствоерння належних умов життя дасть змогу людям з особливими потребами повніше реалізувати особистий потенціал, брати посильну участь у державному будівництві, інтегруватися в суспільство. До цього спонукає підписання Україною міжнародних документів, у відповідності з якими створюється і вдосконалюється власна правова база та розробляються відповідні соціальні програми. Так, у 1991 р. був прийнятий, а в наступні роки, доповнений і вдосконалений Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Закон передбачає спеціальні права для інвалідів, без яких вони не можуть успішно інтегруватися в суспільство, зокрема: право на медичну допомогу (безкоштовно або на пільгових умовах), на медичну реабілітацію і санаторно–курортне лікування; право на забезпечення безперешкодного доступу до інформації за допомогою засобів комунікації та до об'єктів соціальної інфраструктури. Крім того гарантуються права на освіту, на працевлаштування, на матеріальне забезпечення, на соціально–побутове обслуговування, на транспортне обслуговування, на створення громадських об'єднань. Відповідно до положень цього Закону розроблено і затверджено цілу низку документів, зокрема: Комплексну програму розв'язання проблем інвалідності в Україні, Положення про медико–соціальну експертизу, Положення про індивідуальну програму реабілітації, Положення про фонд соціального захисту інвалідів в Україні. Інваліди – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що все буде добре. На щастя, поряд з ними є ті, хто хоче допомогти. І хто допомагає.
Дякуємо таким людям!
за матеріалами сайту http://provolyn.com/
|
